Що таке «gap year» й чи потрібен він українській системі освіти

Gap year чи Post Graduate year – це "вільний" рік між випуском зі школи та перед вступом до університету. Така система дає можливість більш чітко визначитися із планами на майбутнє, перевести подих та почати новий етап життя із впевненістю. Вільний рік зародився та набув найбільшої поширеності в Америці, але сьогодні активно застосовується у Великій Британії та Європі також. Про це пише Еспресо.

Однієї чітко окресленої мети у вільного року немає. Він використовується радше як перерва між переходом від одного типу навчання до іншого. Проте одним більш-менш загальним є бажання визначитися із тим, що людина хоче робити після закінчення навчального закладу та як бачить подальше життя.

Як провести Gap year?

Додаткове навчання. Такий шлях обирають учні, які прагнуть більш якісно підготуватися до вступних екзаменів. Наприклад, хтось прагне подаватися до іноземних університетів, й хоче покращити мовні навички. Пов’язаний із навчанням gap year є корисною технікою, оскільки допомагає розподілити час та не виснажуватися, намагаючись вкластись у короткі терміни.

Подпишитесь на email рассылку!

Подписаться

Волонтерство. Це гарна можливість для людей, які планують у майбутньому працювати із дітьми чи тваринами наприклад. Таким чином можна одночасно і допомогти комусь, і зрозуміти, чи витримаєш роботу на кшталт такої, адже збоку все нерідко видається набагато простішим, аніж воно є насправді. Волонтерство також дає багато можливостей розвитку, оскільки доволі часто це не стаціонарна робота в певному місці (хоча звісно, і такий варіант також існує), а пересування містом чи країною.

Тимчасова робота. Практичний розвиток у різних сферах життя допоможе визначитися із тим, що найкраще дається людині, і що може стати майбутньою професією. Крім того, це ще й можливість заробити власні кошти, а для багатьох підлітків це є важливим фактором. Працевлаштування та часткова незалежність від батьків може створити хоча б приблизне уявлення, що таке «доросле» життя, і також покаже, що воно не таке райдужне, як досить часто уявляється. Проте також це допоможе уникнути зайвих розчарувань у майбутньому, адже людина вже знатиме, на що варто розраховувати.

Подорожі. Це досвід та враження, які з часом нікуди не зникнуть. Крім того, це шанс побачити інші країни, й можливо, обрати якусь із них для подальшого навчання чи життя. Різниця у менталітеті та культурі може підштовхнути до вивчення чогось абсолютно нового. Тим паче подорожі завжди сприяють появі нових знайомств, які також можуть значно вплинути на майбутнє.

Курси. Напевно, є одним із найкращих варіантів, якщо людина прагне вивчати певну галузь, проте усвідомлює, що професією це навряд чи стане. Оскільки наявність сертифіката про завершення певної програми дає можливість легально працювати, це дуже хороший запасний план на майбутнє. Також це шанс перевірити власні здібності, і можливо, після завершення навчання людина вирішить, що таки хоче отримати повноцінну вищу освіту саме у цій спеціалізації.

Спеціальні програми для проведення gap year. Існують спеціально створені програми, які тривають зазвичай від семестру до року, за якими випускник може поїхати на навчання за кордон. Також існують ще й інші варіації таких програм: онлайн-навчання, культурні обміни, бордингові школи. Складність такого вибору полягає в тому, що до такого способу проведення вільного року потрібно готуватися заздалегідь, і вартість є достатньою високою. Проте після завершення таких програм випускник отримає атестат й можливість втупити до ВНЗ тієї країни, в якій проводив цей рік.

Детальніше про спеціальні освітні програми можна прочитати тут.

Які є мінуси обрання Gap year?

Одним із вагомих факторів є фінансовий. Будь-який шлях, який обере людина, буде залежати від грошей. Навряд чи у випускника школи буде можливість самостійно покривати всі витрати, тому досить багато залежить від думки та можливостей батьків. Якщо людина обере роботу чи волонтерство, клопоту із грошима буде менше, оскільки волонтерство досить часто не потребує значних фінансових вкладів, а робота це навпаки можливість трохи заробити.

Проте крім фінансового існує ще й освітній фактор. Хоча зазвичай вільний рік береться як пауза, тенденція не повертатися до навчання після його завершення таки спостерігається. Якщо людині вдалось знайти гарне місце роботи без вищої освіти, або якщо пройдених курсів вистачає для пристойного заробітку, випускник може так ніколи й не стати студентом. А якщо людина й до того вагалась щодо необхідності вступати до ВНЗ, вільний рік може поставити остаточну крапку, і не на користь навчання в університеті.

Чому Gap year не надто поширений в Україні?

Популярність вільного року в Україні дуже і дуже невелика. Багато людей навіть не знають про таку систему. А серед тих, хто принаймні чув про gap year, мало хто дійсно усвідомлює користь такого проведення часу. В Україні занадто утвердилась пострадянська система "школа – університет – робота", і тих, хто прагне відійти від неї, досить часто не розуміють та навіть засуджують. В голові багатьох людей сидить установка, що спочатку необхідно здобути освіту, і лише після цього починається справжнє "життя", хоча здебільшого цей час також обмежується, проте вже роботою.

Як розвивається gap year та ставлення до нього в Україні?

Попри труднощі із популяризацією вільного року, певні успіхи на цьому шляху є. Великий внесок у його розвиток робить Українська академія лідерства (УАЛ). Це окремий навчальний заклад, спеціалізується на особистісному розвитку молоді. Їхня програма розрахована на десять місяців, і з її допомогою можна визначитися із власним майбутнім. Крім того, нерідко українські випускники таки обирають взяти перерву, особливо якщо вони не до кінця впевнені в тому, чого вони прагнуть, або ж у випадках, коли життя підносить неочікувані повороти. Своїм вибором, а тим паче якщо він має позитивні наслідки, вони подають приклад сотням інших випускників чи студентів, тому щороку кількість людей, що беруть вільний рік, значно збільшується.

Оксана Зборомирська, викладачка англійської мови: "брала вільний рік у 2006 році. Я вирішила все ж таки подумати, перед тим як приймати певне рішення. Проводила час вдома, інколи подорожувала, здебільшого роздумувала про свою місію в житті – для чого я сюди прийшла, що маю робити, і як це реалізувати. Саме ця пауза допомогла мені обрати бажане та не розчаруватися у цьому виборі".

"Gap year я взяв у 2021 році, адже тоді не зміг вступити на спеціальність, на яку прагнув і щоб не подаватись на навчання абикуди, я вирішив зробити для себе вільний рік, бо вже давно знав про цю цікаву практику. Після перерви я з новими силами та кращим розумінням своїх можливостей  вступив на бюджет у Прикарпатський Національний Університет ім. В.Стефаника в Івано-Франківську. Своїм вибором я цілком задоволений, адже зараз відчуваю себе набагато досвідченішим та морально старшим ніж інші студенти,  тому навчання і самостійне життя є для мене значно легшим", – Олег Чечет.

Також, вимушену популяризацію вільному року принесла повномасштабна війна. Досить багато абітурієнтів 2022-го відмовлялись вступати у вищі навчальні заклади, оскільки були позбавлені такої можливості чи вважали, що більшу користь принесуть деінде. І хоча такі мотиви пропустити рік навчання дещо відрізняються від ідей gap year, неможливо заперечувати, що певні спільні риси таки присутні, і це також має свій позитивний результат.

"На початку війни я разом з батьками переїхала на деякий час до Італії, де завершила онлайн-навчання в школі й знайшла роботу. Згодом повідомили про зміни в ЗНО. Разом з батьками ми прийняли рішення, що я залишуся в Італії, адже була хороша робота, крім того, на цей час моїй сестрі було 3 місяці, тому ми не планували повертатися до України під час війни. Через 9 місяців ми таки повернулися додому, тому зараз я готуюся до вступу.

Я вважаю, що на мене ця пауза дуже сильно вплинула, я виросла і зрозуміла, чим хочу займатися. Тепер мені легше приймати складні рішення і більш зріло до всього ставитися. Я однозначно не бачу жодних мінусів в тому, щоб залишити час для себе і своїх роздумів, аби бути впевненою в майбутній професії та не боятися, що можливо, я обрала неправильний шлях", – Марта Пасічник.

"Вперше я дізналася про Gap year вже в старшій школі, що було досить вчасно, і мене вже тоді зацікавила така практика. Я розглядала можливість взяти після 11 класу Gap year як шанс розібратися у своїх бажаннях, більш реалістично подивитися на «доросле» життя та оцінити всі наявні варіанти. На жаль, через вимушений переїзд до Німеччини це рішення стало майже єдиним реалістичним для мене, тому моя мати віднеслася до цього з розумінням.

Основною метою цього року для мене було вивчення з нуля німецької та вдосконалення своєї англійської, що було б абсолютно неможливо, навчаючись паралельно в виші.  Я з самого початку планувала повернення до навчання, тому для мене Gap year був скоріше підготовкою до нього. Але дійсно можу сказати, що за цей рік у мене сильно змінився погляд на багато сфер життя, тому зараз я вступаю на спеціальність, яка майже не має відношення до того, що я планувала раніше", – Дар’я М.

Всі люди, які виказали бажання розповісти про власний досвід, поділяють думку, що за можливості, технікою gap year справді варто скористатися, адже це може призвести до доволі неочікуваних результатів. Така система справді допомагає краще зрозуміти себе та більш чітко окреслити плани на подальше життя.

"Понад 50% українців працюють не за фахом", – у 2021-му році зазначав міністр освіти та науки Сергій Шкарлет. І це є значною проблемою для держави, оскільки яскраво зображує не надто вдалу роботу міністерства освіти. Хоча система gap year не здатна повністю розв’язати проблему роботи не за фахом, проте вона може принаймні частково її зменшити, оскільки люди, які обирали спеціалізацію свідомо, а не тому, що "кудись потрібно вступити" з більшою ймовірністю у майбутньому будуть працювати в обраній галузі.

Діана Кільян

Читайте также: Новости Новороссии последние сводки событий.